15 листопада – вшановують Паїсія Величковського, день початку Різдвяного посту
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
За новим церковним календарем, згадують трьох святих Гурія, Самона й Авіва, а також Паїсія Величковського.
Гурій, Самон і Авіва жили в III-IV століттях. Гурій і Самон жили в Едесі і, будучи християнами, потрапили під гоніння імператора Діоклетіана. Чоловіки втекли з міста, але їх незабаром знайшли і кинули до в’язниці. Гурія і Самона намагалися погрозами і тортурами змусити відмовитися від віри, але, на жаль, все було даремно. Кілька років мученики провели у в’язниці, а потім їх стратили.
Авів був дияконом і його заарештували за наказом імператора Ліцинія. Диякона намагалися змусити відректися від Христа і повернутися в язичництво, але він відмовлявся. Тоді його вирішили спалити живцем, але вогонь не зачепив тіла мученика. Однак Авів помер. Його поховали в тій самій гробниці, що й Гурія з Самоном.
Святий Паїсій (його ім’я в миру Петро Величковський), народився в Полтаві, 1722 року. Він був родом із сім’ї потомствених священиків, рано залишився без батька. У 13 років хлопчик вступив до Київської духовної академії, провчився там три роки, а потім повернувся додому і повідомляв матері, що хоче залишити навчання і піти в монастир.
Петро пішов у Любецький монастир, де переписував книги, але пробув у монастирі недовго. Духовне життя на той час переживало кризу, і уявлення Петра про справжнє подвижництво не збігалися з тим, що він бачив у реальності. Тому він став мандрівним ченцем – переходив з обителі в обитель. 1746 року Петро відвідав Афон, там же, 1758 року, прийняв чернечий постриг і висвячення у священики з ім’ям Паїсій. На Афоні преподобний став перекладати стародавню святоотцівську спадщину з грецької на церковнослов’янську мову, а незабаром навколо нього зібралися брати, які збирали писання святих отців і переписували їх.
На Афоні Паїсій прожив 17 років, а після гноблення Афону мусульманами виїхав до Молдови й оселився в порожньому Драгомирському монастирі, де встановив суворий порядок і багато трудився. Братія монастиря читала і перекладала твори святих отців. Через деякий час Паїсій перейшов у Нямецький монастир, де і провів останні 15 років життя. Мощі святого зберігаються в придністровському Ново-Нямецькому монастирі.
Переклади Паїсія з грецької на церковнослов’янську мову – збірка “Добротолюбіє”, твори преподобного Ісаака Сиріна, Феодора Студита, преподобних Варсонофія та Іоанна, святителя Григорія Палами, преподобного Максима Сповідника та інші – довгий час були єдиними.
Свято 15 листопада за старим стилем – день пам’яті святих Акіндіна, Пігасія, Анемподиста і з ними семи тисяч мучеників.
Іменини сьогодні відзначають Микита, Микола, Самсон, Дмитро, Петро, Григорій.
У перший день Різдвяного посту добре піти до церкви. Святі Гурій, Самон і Авіва вважаються покровителями сімей, у них просять допомогти налагодити стосунки в родині та знайти свою половинку. У Гурія просять позбавити від зубного болю.
Цього дня за традицією також заведено подати бідним, нагодувати голодних, зокрема й бездомних тварин, роздати старий одяг тим, хто його потребує. Неважливо, що саме ви зробите – головне, щоб це була добра справа.
Це народне свято здавна вважається вдалим для лікування зубів та молитви від зубного болю. Наші пращури підтримували здоров’я ясен і ротової порожнини, полоскали рот настоями шавлією, м’ятою або ромашкою.
Народне свято 15 листопада селяни присвячували коням: годували та давали частування, чистили копита, розчісували гриву. Також Гур’єв день люди ходили у лазню та парилися гарячою водою. Вірили, що це захистить від хвороб до кінця зими.
За старим стилем 15 листопада віруючі шанували мучеників Акіндіна і Пігасія, яких стратили за віру в Бога. У народі цю дату називали Житницями. Сьогодні прийнято сушити і молотити зерно, запасати борошно на зиму, захищати льох від гризунів і проводити прибирання в коморі.
Млини в цей день працювали на повну. Наші предки вірили, що якщо комора буде заповнена зерном, то всю зиму сім’я буде ситою і без хвороб. Селяни молилися святим, щоб уберегти комору від пожеж.
Крім молотьби зерна в свято 15 листопада займалися збором пізніх плодів: груш, яблук, винограду, горіхів. Фрукти і горіхи прибирали в льох або готували з них консервацію. У будинках в цю дату топили печі, оскільки раніше до цього дня часто вже випадав сніг. У печі збиралася вся сім’я, обговорювала новини і ділилася секретами.
Цей день в народі вважався пожежонебезпечним. Втомлені селяни розводили багаття в овинах і печах, і погано стежили за ним, через що виникали пожежі. У цей день не можна грати з вогнем і залишати полум’я без нагляду, щоб не сталося пожежі. Категорично заборонено палити суху траву і листя, а також розводити багаття в лісі. Загадане бажання в цей день збудеться. Але не можна бажати зла іншим людям, інакше бажання обернеться проти вас. Не можна давати гроші в борг сьогодні.
Потрібно поприбирати вдома, щоб жити заможно. До заходу сонця варто попросити вибачення у тих, кого могли образити, щоб у житті все налагодилось.
Якщо у цей день сніжить, то зима буде морозною. Якщо 15 листопада волога та похмура погода, то попереду незначне потепління. Якщо сьогодні падає сильний дощ, то зима буде суворою та сніжною. Якщо пливуть низькі хмари, то погода скоро погіршиться. На сході сонце має червоний колір – буде завірюха. Якщо вже лежить багато снігу, то наступного року буде великий урожай. Похмура, але тепла погода до негожого травня. Якщо сьогодні випало багато снігу, то навесні річки розіллються. Галки і синиці ходять по землі – до швидкого снігопаду. Якщо з калини опало все листя і ягоди, то скоро почнеться справжня зима. Хмари пливуть проти вітру – до погіршення погоди. Якщо снігур голосно співає, то скоро вдарять морози.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
